Знаешь, я всегда был чуваком, который не боится втирать всем втирки. Если что-то нужно, я знаю, кто и где может помочь. Так что, когда у меня возникла идея накатиться на закладках, я сразу же побежал к одному из своих друзей, который всегда в курсе таких дел.
Ман, я купил табакерку, пару колес и, конечно же, закладки. Был реально оттопырен. Ничто не могло остановить меня!
Чтобы согреть мои бошки, я решил сделать смесь из закладок и моей любимой марихуаны. Честно говоря, я не знал, что от этого ждать, но мне было все равно. Я был готов взорвать этот мир своим новым треком.
Через несколько часов, уже на вершине наркотического пространства, я получил звонок от своего начальника. Какой раздражающий лейм, я думал. Но я решил его послушать, чтобы потом послать его в жопу. Начальник: Эй, парень, ты где? У нас проблема, срочно приходи в офис! Я: А тебе в жопу садиться! Я сейчас недоступен, не шмоглаю. У меня свои приоритеты, дигга.Мне было все равно, какие проблемы у него там были. Я не был настроен отвечать на его приказы, я был на собственной волне.
Тем временем, я продолжал тусить с моими закладками. Каждый вдох пробуждал новые чувства и мысли, которые я никогда раньше не испытывал. Я чувствовал, как моя креативность рвалась наружу, и я не хотел ей препятствовать.
Но, братан, ты не поверишь. Нашему корешу, который продавал нам закладки, все надоело и он решил оттопыриться насчет колес. Оказывается, его начали подозревать в делах с наркотиками и он исчез со своими продажами. Я: О чем вообще втираешь, мэн? Где закладки? Мне нужно еще! Кореш: Сорян, бро, но закладки больше не в наличии. Я закрыл свое дело. Тебе придется найти другой источник.О, моя табакерка, как я соскучился по тебе! Кажется, мои бошки начали отказываться работать, а вместе с ними и мое творчество. Я был настолько зависим от этой смеси, что не мог представить себе жизнь без нее. Не сегодня, не завтра, никогда. Я все равно продолжал писать треки и послать всех, кто стоял у меня на пути в жопу.Я понял, что не от закладок зависит мой успех в музыкальной индустрии. Они могут дать мне временный всплеск вдохновения, но настоящая жизнь лежит во мне, в моей страсти и моей самоуверенности.
Так что, друзья, помните, что независимо от того, какие закладки вы используете, важно сохранять свою идентичность и не забывать, что настоящая сила лежит внутри вас. И всегда послать начальника в жопу, если он тебе не по душе!
#наркоман#рэппер#закладки#накатиться#бошки#втирать#оттопыриться#табакерка#колеса#лейм

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.